Освіта для сталого розвитку - новий напрям у сучасній освіті.

 

Нагальною потребою XXI століття стає формування такого способу життя, який був би основою довготривалого ощадливого гармонійного розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрози, що постали перед людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні орієнтири - зобов'язання кожної людини і людства в цілому. Загалом йдеться про систему цінностей, складову культурного світобачення кожної людини і суспільства в цілому, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у якій би захист і збереження природи, турбота про людину, її життя і дотримання її прав вважались такими важливими, як і саме життя.

Саме на таких засадах сформувалося поняття сталий розвиток (англ. - sustainable development). У словниках, присвячених цій темі, термін sustainable визначається як характеристика процесу або стану, що може підтримуватись невизначено довго, а термін sustainable development означає покращення якості людського життя при збереженні сталості підтримуючих екосистем.

Питання сталого розвитку людства - це питання його порятунку від наслідків його ж виробничої діяльності, які наприкінці минулого століття досягли критичних розмірів і проявилися значним збезлісенням і зпустеленням планети, забрудненням атмосфери, Світового океану і грунтів, швидким приростом населення, злиднями, голодом, суспільно небезпечними хворобами. Усвідомлення цієї ситуації, пошук шляхів розумного виходу з неї виявилися невідкладною справою. Шлях людства на поступове подолання цих проблем і є шляхом сталого розвитку.

Таким чином, поняття сталий розвиток  можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації та окремих країн в умовах збереження навколишнього середовища.

  Визначальні чинники сталого розвитку.

 

Сталий розвиток охоплює три сфери суспільного життя: екологічну, економічну і соціальну, у кожній з яких визначальними є певні чинники.

  1. В екологічній сфері. Визначення кордонів, в яких має розвиватись цивілізація. Охорона і раціональне використання ресурсів, зокрема прісної води, морів, океанів, а також землі, повітряного басейну; збереження біологічного різномаїття; боротьба з винищенням лісів; видалення відходів. Збереження екосистем для підтримання життя яке складової стійкого розвитку людського потенціалу.
  2. В економічній сфері. Повне перетворення ринкової системи. Переоцінка економічною теорією ролі екологічного фактора в економічному розвитку, визначення нових пріоритетів. Відмова від тупикових сучасних моделей економічного розвитку і споживання. Поступове скорочення негативного впливу на природу техногенного типу економіки. Перехід на позицію "людина як мета економічного зростання, а не його засіб".
  3. У соціальній сфері. Розвиток демократії, дотримання прав людини, вирішення питань бідності, етнічних та демографічних проблем; подолання негативного впливу глобальних економічних проблем на людський розвиток. Застосування показника якості життя як сукупності критеріїв сталого розвитку, серед яких тривалість життя, стан здоров'я людини; рівень доходів, зайнятості,  знань і освітніх навиків населення; реалізація прав людини.

Модель сталого розвитку націлена на сьогодення, і на майбутнє, водночас перевага надається прийдешнім поколінням.