Обережно: отруйні гриби

     

     Як відомо, грибні отруєння на території нашої області трапляються щороку. Головна причина цього –  недостатня обізнаність населення про потенційну небезпеку грибів, невміння розпізнавати їх отруйні різновиди.  Також необхідно пам’ятати про те, що навіть їстівні гриби під дією неблагополучних екологічних факторів стають мутантами, тобто перероджуються, набувають отруйних властивостей.

      Після рясних дощів можливе особливо інтенсивне проростання грибів, вже зараз їх збирають навіть у міських парках та скверах.

      В харчуванні людини їстівні гриби мають допоміжне та смакове значення. В зв’язку з тим, що в грибах міститься особлива клітковина та специфічні білкові речовини, вони потребують посиленого соковиділення та утруднюють процес травлення. Тому не варто дуже захоплюватися грибними стравами. Здоровим людям не рекомендується  з’їдати більше 50 – 70 грамів правильно приготовлених свіжих чи солоних грибів.

      Хворим, особливо тим, хто страждає захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, вживати в їжу гриби взагалі не слід.                             

      Це ж застереження стосується і дітей, бо вони дуже вразливі і чутливі до грибної отрути.

       Всім треба добре пам’ятати, що гриби, як ніякі інші рослини, здатні поглинати з навколишнього середовища важкі метали, нітрати, отрутохімікати і радіонукліди.

       Гриби розподіляють на їстівні, умовно-їстівні та отруйні. До їстівних належать – білий гриб, боровик жовтий /піддубник/,  підосичник, маслюк звичайний, маховик зелений, лисичка, сироїжка, опеньки літні і осінні, печериця їстівна.

      До умовно їстівних належать – зморщок їстівний, печериця буріюча, свинуха, вовнянка.

      Але не всі любителі грибного „полювання” вміють відрізняти їстівні гриби від отруйних. В Сумській області  зустрічаються такі отруйні гриби як  бліді поганки, мухомори, несправжні опеньки, сатанинський гриб .

       Кожному з вас необхідно знати характерні особливості отруйних грибів.

       Найотруйніші гриби  - бліді поганки. Отруєння ними у більшості випадків смертельне. Поганки бувають зелені, жовті, білі. Всі вони мають тонку ніжну з хвилястим комірцем у верхній частині та з бульбовидним потовщенням знизу. Пластинки на нижньому боці шапки - білого кольору. Їх плутають з печерицями  /шампіньйонами/  та сироїжками, але не слід забувати, що у печериць ніжка біла без комірця та потовщення у вигляді бульби, а пластинки на нижньому боці шляпки блідо-рожеві або темно-бурі.

      Навіть мухомори, які, здавалося б, знають усі, інколи все ж потрапляють у кошик грибника, особливо, коли в збиранні грибів беруть участь діти. Мухомори  бувають червоні і пантерні. Шапки цих грибів червоні, сіро-бурі або зеленкуваті з білими плямами-лусочками, які малопомітні у молодих грибів або можуть змиватися дощами. Однак треба  памятати, що у мухомора внизу ніжки – потовщення, а у верхній її частині – кільце.

      Дуже часто неїстівні отруйні опеньки приймають за їстівні. У справжніх опеньків шапка звичайно коричнево-жовтого кольору різних відтінків, пластинки білі, у старих грибів – буруваті. У несправжнього опенька шапка жовто-сіра, в центрі - іржавого кольору, без лусочок, а пластинки – жовто-зеленуваті.

      Не зайве пам’ятати, що не лише отруйні, а й їстівні гриби, але погано почищені, недоварені, недосмажені та ті, що не просолилися, викликають у людини розлад травлення.

      При отруєнні грибами  перші ознаки захворювання з’являються після прихованого періоду, який продовжується від 2 годин до трьох діб, після чого з’являється слиновиділення, нудота, різкий біль у животі, пронос, похолодіння рук і ніг, загальна слабкість, потім збільшується печінка та з’являється жовтяниця.

      При появі перших ознак отруєння хворому необхідно промити шлунок і викликати лікаря. До ніг хворого прикласти грілку і давати йому пити маленькими ковтками холодний чай або підсолену воду. Абсолютно протипоказані спиртні напої, що прискорюють всмоктування отрути.

      Для з’ясування причин отруєння слід зберегти залишки грибної страви, сирі гриби, а також блювотні маси і передати це медичному працівнику для дослідження.

      Лікування при отруєнні грибами обов’язково повинно проводитися в стаціонарі і як можна раніше . Від цього залежить життя хворого. Але краще попередити  захворювання, ніж ризикувати здоровям і життям близьких людей.

     Навіть при наявності деяких знань і досвіду необхідно ретельно додержуватись основних правил. Щоб уникнути прикрих помилок, слід проявляти особливу пильність при збиранні, перевірці та приготуванні грибів. Рекомендується збирати  гриби за окремими видами та під керівництвом досвідчених фахівців.

     Найкраще збирати гриби вранці. Зібрані в цей час гриби свіжі, міцні і стійкі при зберіганні.

     Небезпечно збирати надто молоді гриби, будова і забарвлення яких ще нечітко окреслені. В ранній період росту їстівні гриби схожі з отруйними і навпаки.

      Не збирати гриби поспіхом, не гнатися за кількістю, не брати гриби перестиглі, ослизлі, вялі, червиві та невідомі вам. Всі зібрані гриби повинні бути тільки з ніжками, щоб при перевірці ще раз придивитися до характерних ознак  та пересвідчитись у нешкідливості їх. Не затримуйтесь у лісі, не повертайтесь додому пізно, щоб не перебирати гриби поспіхом. Чистити, мити та готувати гриби треба в цей же день. Не залишайте їх у теплому місці, бо отрута накопичується.

      Не слід сушити пластинчасті гриби, бо серед них може випадково змішатися бліда поганка.  Одного невеликого гриба досить, щоб викликати отруєння у дорослої людини.

      Навіть їстівні гриби перед приготуванням необхідно проварити в солоній воді, попередньо розрізавши їх на частини, воду злити.

      Швидких і надійних методів визначення отруйності або їстівності грибів не існує! При визначенні їстівний чи отруйний гриб не можна вірити тому, що у відварі отруйних грибів чорніють срібні речі, темніє головка часнику або цибулі. Помилкова також думка, що отруйні гриби мають неприємний запах, їх не їдять слимаки, комахи тощо. Практично кожний представник отруйних грибів містить тільки йому властивий вміст токсичних речовин, які не можуть бути встановлені одним якимось способом. 

      Готувати їжу треба з одного виду грибів, так як для різних видів грибів  необхідна різна теплова і кулінарна обробка.

      Не рекомендується солити і маринувати гриби в оцинкованому посуді. Не можна консервувати гриби в герметично закритих банках, тобто закатувати кришками, так як при цьому створюються сприятливі умови для розвитку збудника ботулізму. На промислових підприємствах стерилізація відбувається при температурі 120С в спеціальних автоклавах, де знищуються спори ботулінуса. Солоні та мариновані гриби достатньо накрити двома листками паперу (один із яких пергаментний ) і туго зав’язати. Солоні та мариновані гриби зберігати лише в холодильнику і перед споживанням обов’язково треба кип’ятити. Кожний вид грибів треба консервувати окремо. Зберігати гриби потрібно не більше року.

      Слід пам’ятати, що теплова кулінарна обробка, сушіння, маринування не руйнують отруту в грибах. Отже, отруєння заготовленими про запас грибами може статися  і взимку.

      Ні в якому разі не дозволяйте дітям збирати гриби та споживати грибні страви.

      Гриби, що ростуть в міських  парках, скверах, дворах,  не повинні потрапляти в кошик збирача тому, що в них накопичуються різні токсичні речовини.

      Останнім часом деякі отруйні гриби, зокрема бліда поганка, під впливом умов навколишнього середовища змінюють свій колір та зовнішній вигляд. Тому бувають випадки, коли грибники не можуть відрізнити їх від їстівних грибів. Вони можуть стати схожими на печериці /шампіньйони/, сироїжки, піддубники.

     

 

      Будьте особливо уважними і обережними при збиранні грибів, бережіть своє здоров’я, життя та благополуччя своїх рідних!